Всім привіт! Моїй RAV4 вже пішов шостий рік. Це та межа, коли, на мою думку, машину, куплену з салону, треба продавати, поки вона не почала ще сильніше просідати в ціні.
У цьому треді пройдемося по машинах, які я тестував, розберемо, чому я їх відкинув, і поговоримо про тест двох фіналістів — Mazda CX-60 та Range Rover Velar.
Розкажу, чому зупинився саме на них, опишу враження від тест-драйвів і з'ясуємо, що ж я врешті вирішив собі взяти.
Одразу скажу, що підписники мого закритого чатику в реальному часі стежать за моїми автомобільними пригодами. Тому, якщо вам теж цікаво щодня читати про машини, — вам до нас :)
А наразі погнали тред!

Але перед тим кілька нотаток.
Після прикрого досвіду тестів битків, коли вони в мене буквально розвалювалися на ходу, я вирішив не брати авто зі США.
Машину з Європи теж не розглядав, бо не було на руках одразу всієї суми, щоб купити щось гідне, типу BMW X5 G05. X5 мені всім підходить, крім ціни :)

Отже, список нових авто, які мені подобалися, але які я так і не взяв.
Бюджет був до $80 000. Ідея полягала в тому, щоб продати Тойоту й узяти нову машину в розтермінування.
Subaru Outback попереднього покоління, 2.4 турбо. Класна машина, але негібрид, який багато жере і не надто їде. За $53 000 рука не піднялася взяти.
Skoda Kodiaq 2.0 турбо. Економніша за Subaru, більше місця в салоні, краща динаміка, але загальне відчуття пенсіонерської машини.
Ярік з Інфокару класно сказав: на Кодяку я ще колись пізніше поїжджу, а зараз хочеться чогось цікавого.
VW Touareg. Дуже класний, але за $77 000 уже хочеться, щоб був 48-вольтовий гібрид.
Те саме з Lexus RX 350: за $80 000 пропонують 2.4 турбо без м'якого гібрида.
Audi Q7 теж дуже класна, але з 3.0 бензиновим двигуном і 48-вольтовим гібридом коштувала $90 000.
BMW X3 G45. Божественна ходовка, але сидіння не до кінця ідеальне для мене.
За $84 000 пропонують 2.0 з 48-вольтовим гібридом на 208 сил. За такі гроші хотілося б більшого, а версія M50 коштує понад $100 000, що наразі для мене дорого.
Volvo XC90. Класний автомобіль, ідеальні для мене крісла, але 2.0 з 48-вольтовим м'яким гібридом за $75 000... Одразу хотітиметься більшого.
А машину хотілося б узяти років на п'ять.
Передивившись купу тестів, я задивився на Mazda CX-60 і Range Rover Velar.
Поясню чому.
Mazda CX-60 за $57 000 пропонує чудовий 3.3-літровий рядний турбодвигун на 280 сил із серйозним 48-вольтовим м'яким гібридом.
Єдиний мінус — табуретка від CX-5 замість водійського сидіння, з короткою і плоскою подушкою.
Range Rover Velar — просто дико красива машина, яка має 3.0 турбо Ingenium на 400 коней із простим 48-вольтовим гібридом за $77 000.
Велар за $50–60 тисяч можна взяти у вигляді битка.
Обидва варіанти були цікаві, і я вирішив зробити тест: у вівторок зранку спробував Velar (щоправда, дорестайлінгового битка, але суть я зрозумів), а в середу — Mazda.
Хочу вам про це розповісти.
Зовні вони мені обидва подобаються, але Velar більш витончений.
Дружина, коли його бачила, казала: «Ну так, виглядає він дуже круто». І це правда.
Але й Mazda по-своєму класна.
Просто погляньте на них. Яка вам більше подобається?




Із салонами складніше: тут Velar домінує.
Ти можеш вибрати кольори, подушка сидіння подовжується, і загалом посадка непогана.
Але десь на рівні BMW X3 G45 — крісла недостатньо дозволяють змінити кут нахилу подушки, щоб я міг отримати більше підтримки для своїх непропорційно довгих ніг.
Mazda має відверто позорні крісла.
Інженери Mazda ставлять однакові крісла на всі моделі: CX-30, CX-5, CX-60 і навіть CX-90.
І весь інтернет скаржиться, що подушка коротка і загалом незручно на дальняк. А Mazda офіційно каже, що це, на їхню думку, правильна посадка, і йдіть нахуй, типу.
Мультимедіа в обох машин плюс-мінус подібного рівня. Але в Mazda більшість функцій винесена на фізичні кнопки, і це чудово.
Звук класний і там, і там.




Velar і CX-60 мають майже однакові габарити — обидва в районі 4,8 метра завдовжки, хоча Velar трішки довший.
У Velar більше місця для ніг, а в Mazda більший багажник.
Обидві машини мене влаштовують, бо в мене і так є бокс на дах.
При цьому вони компактніші за X5 і його друзів, що практичніше в місті.
Перші два фото — Mazda, наступні два — Velar.




Тепер найсмачніше — техніка.
Обидві машини мають задньоприводну компоновку з поздовжньо розташованим рядним шестициліндровим двигуном. При цьому передній привід в обох підключається муфтою.
Range Rover Velar P400: 400 к.с. при 5 500–6 500 об/хв і 550 Нм при 2 000–5 000 об/хв.
Mazda CX-60 3.3 e-Skyactiv G: 284 к.с. при 5 000–6 000 об/хв і 450 Нм при 2 000–3 500 об/хв.
За цифрами Velar має розганятися до 100 км/год за 5,7 секунди, а Mazda — за 6,9 секунди.
Але в реальності в обох виходить у районі 6,5 секунди.
Справа в тому, що в Mazda замість гідротрансформатора використовується багатодискове зчеплення з гідромотором, і Mazda легша на 200 кг.
У Velar гідроавтомат дає плавність і забирає трішки більше динаміки.
Після 130 км/год Velar, звичайно, відлітає вперед за рахунок більшої потужності.


Загалом Velar більше про царський комфорт, а Mazda веселіша на ходу.
При цьому Velar був на 22-дюймових колесах, і це нівелювало його перевагу у вигляді пневмопідвіски.
Факт у тому, що Velar на пневмі їхав плюс-мінус так само, як Mazda.
Відчувалися величезні 22-гі диски на ізоленті.
Для Velar я б брав 20-ті диски, і буде ідеально.
Але треба сказати, що Mazda на пружинах теж налаштована гарно.


У підсумку мені більше сподобалася Mazda.
Вона дає багато емоцій за свої $57 000, при цьому реально економніша на пару літрів за Velar і не сильно відстає від нього за динамікою.
Я вже почав прикидати розтермінування, і ніби все виходило дуже ізі: за рік Mazda виплачувалася невеликими платежами.
У Mazda незручне крісло, але я вже був готовий із цим миритися, враховуючи, що вона на $20 000 дешевша за Velar.
Але мала ще дружина прокататися.
І після тест-драйву вона тверезо сказала:
«Машина, звичайно, але нема вауефекту. Я взагалі великої різниці між нею і нашою Тойотою не бачу. Ще й салон чорний, і крісло таке ж. Ми можемо її взяти, але подумай, чи ти готовий п'ять років на ній їздити».
І я задумався.

У ці дні я їздив переважно на Passat B8, про який є окрема історія тут.
І ловив себе на думці, що сидіння Ergo Comfort у Пасаті як мінімум не гірше веларівського. Плюс є масаж.
А сам Passat їде дуже прикольно: реально гарно налаштований автомобіль.
Плюс ця версія має пакет для поганих доріг, і вона реально висока.
І мені дуже подобається його коричневий колір.


І тоді я побачив, що на лобовому склі Пасата є невеличка тріщина.
І подумав, що це знак.
Перед такою зимою влазити в розтермінування на неідеальну машину, так і не купивши житло, — в чому прикол?
І ми вирішили продати Тойоту й залишити Passat B8 на рік-два.
Підписники мого закритого чатику першими про це дізналися і були в шоці :)
Ви спитаєте: до чого тут тріщина лобаша?
А я скажу, що єдине, чого мені не вистачало в Пасаті, — це лобового скла з камерою, щоб автоматично додати мені систему утримання в смузі та автоматичне світло фар. Можливо, навіть матричне, бо фари, здається, це підтримують.
Тому я вже замовив камеру, проводку й нове лобове скло та залишаю Пасата собі.
Про нього буде довга і, я сподіваюся, цікава історія, бо в мене ще не було машини з пробігом 200 тисяч :)
Далі буде :)

Якщо тобі сподобався цей пост, підтримай мою роботу!
Якщо ви оплатили і хочете потрапити в закритий чат де я відповідаю на любі автомобільні питання - напишіть мені в твітер https://x.com/vladJavaScript або на електронну пошту